WWW.DISUS.RU

БЕСПЛАТНАЯ НАУЧНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

 

Pages:     || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |
-- [ Страница 1 ] --

Ассоциация птицеводческих предприятий «Птицепром Украины»

Материалы X Украинской конференция по птицеводству с международным участием

«Актуальные проблемы современного птицеводства»

«Агро-Карпаты»

Алушта, сентябрь 15-18, 2009


Министерство аграрной политики Украины

Ассоциация птицеводческих предприятий «Птицепром Украины»

Украинское отделение Всемирной научной ассоциации по птицеводству

«Актуальные проблемы современного птицеводства»

Материалы X Украинской конференция по птицеводству с международным участием

Харьков

2009

УДК 636.52

«Актуальные проблемы современного птицеводства» / Материалы X Украинской конференция по птицеводству с международным участием. – 300 с.

В сборнике представлены материалы Украинской конференции по птицеводству с международным участием, в котором представлены данные по различным разделам кормления, биохимии и физиологии птиц, использованию различных ветеринарных препаратов и методам лечения вирусных и бактериальных заболеваний птиц, вопросам селекции кур и других видов птиц.

Особенное внимание уделено новым подходам к выявлению и коррекции различных непатогенных изменений состояния организма птицы, способам повышения продуктивных и воспроизводительных свойств птицы. Описаны физиолого-биохимические изменения в организме птицы при ее содержании на различных рационах и с использованием разнообразных кормовых добавок и препаратов, способы повышения уровня усвоения питательных и биологически активных веществ с кормов при помощи мультиэнзимных композиций ферментов.

Раскрываются вопросы использования ресурсосберегающих режимов содержания птицы, а также вопросы повышения инкубационных качеств яиц кур и других видов птиц.

Сборник рассчитан на работников специализированных птицеводческих предприятий, реальных и потенциальных инвесторов отрасли птицеводства, на научных сотрудников ВУЗов и НИИ в области птицеводства и животноводства, владельцев племенных, фермерских и приусадебных хозяйств, студентов и преподавателей сельскохозяйственных ВУЗов и колледжей, птицеводов-любителей

Редактор – Ионов Игорь Анатольевич, д.с-х.н., профессор

УДК 619:636.5/6:616.9

АЛЬБУВІР – ЕФЕКТИВНИЙ препарат ПРИ ПРОВЕДЕННІ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОТИ НЬЮКАСЛСЬКОЇ ХВОРОБИ

Авдосьєва І.К., Мельничук І.Л., Басараб О.Б.

Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних

препаратів та кормових добавок

Свіріпа М.І., Здолини С.О.

ФГ “ Улар”

Резюме. Проведена порівняльна оцінка різних схем застосування 10 % альбувіру в дозі 0,03 мл/кг живої маси на ефективність вакцинації проти ньюкаслської хвороби. Встановлено, що оптимальною схемою є застосування препарату впродовж 3 діб до вакцинації живими вакцинами проти вірусних захворювань, починаючи з 7-добового віку та через 7-10 діб після вакцинації проти ньюкаслської хвороби птиці.

Ключові слова: бройлери, противірусні препарати, альбувір, ньюкаслська хвороба.

Резюме. Проведенная сравнительная оценка разных схем применения 10 % альбувира в дозе 0,03 мл/кг живого веса на эффективность вакцинации против ньюкаслской болезни. Установлено, что оптимальной схемой является применение препарата на протяжении 3 суток к вакцинации живыми вакцинами против вирусных заболеваний начиная с 7-суточного возраста и через 7-10 суток после вакцинации против ньюкаслской болезни птицы.

Ключевые слова: бройлеры, противовирусные препараты, альбувир, ньюкаслская болезнь.

Summary. Exploring has been comparative valuation different plants of applications of preparation10% Albuvir in dose 0,03 ml/kg for effectiveness of disease of Newcatle. Have been established, that optimal plan of application is to use preparation Albuvir during 3 days before vaccination of broilers of age 7 days and in 7-10 days after of vaccination disease of Newcatle.

Key words: Broiler, antiviral preparations, Albuvir, disease of Newcatle.

Вступ.

Для успішної боротьби з інфекційними хворобами необхідні противірусні препарати, які б не зашкоджували життєдіяльності самої клітини, володіли, окрім того, імуномоделюючою дією. Попри те, що у ветеринарній медицині існує невеликий арсенал противірусних препаратів, які мають низку позитивних властивостей, пошук ефективних хіміотерапевтичних засобів для лікування та профілактики вірусних інфекцій триває. Це активізує подальші дослідження як природних, так і синтезованих речовин на наявність противірусної активності та імуномоделюючої дії. Одним із нових противірусних препаратів є альбувір, який представляє собою ацильовані олігопептиди із білку тваринного походження, який має властивість блокувати реплікацію більшості вірусів [1]. Препарат не містить ксенобіотиків, не накопичується у м'ясі та яйцях, легко всмоктується при пероральному застосуванні. При застосуванні препарату за добу до вакцинації зменшується загибель птиці при збереженні необхідного захисного рівня специфічних антитіл. Альбувір не перешкоджає нормальному синтезу специфічних антитіл і в поєднання з його противірусною дією дає змогу досягти синергічного ефекту пригнічення вірусної інфекції. При застосуванні альбувіру на бройлерах збільшуються прирости та збереженість, зменшується загибель птиці при планових вакцинаціях та загроза зараження птиці персистентними вірусами.

У регіонах неблагополучних з ньюкаслської хвороби (НХ), незважаючи на проведення ветеринарно-санітарних заходів та специфічної профілактики, має місце підвищена загибель бройлерів через ураження вірусом НХ [2-3]. Тому розробка оптимальної схеми застосування альбувіру, який би блокував репродукцію польового вірусу при проведенні вакцинації проти НХ залежно від епізоотичної ситуації, допомогла б значно зменшити загибель птиці, підвищити якість кінцевого продукту.

Метою роботи було визначення ефективності препарату альбувір при проведенні вакцинації проти ньюкаслської хвороби залежно від схем його застосування.

Матеріали і методика досліджень.

У дослідженнях застосовано препарат альбувір на бройлерах та вакцина проти ньюкаслської хвороби Пулвак НХ із штаму Ла Сота (фірма Форд Додж). Використано набір для визначення антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби в реакції затримки гемаглютинації (ФГУ ВНИИЗЖ, Росія).

Вплив альбувіру на ефективність вакцинації проводили безпосередньо у птахогосподарстві при вирощуванні бройлерів. При патологоанатомічному розтині бройлерів спостерігали характерні зміни для колібактеріозу, кокциді­озу, а також численні крововиливи на слизових оболонках прямого відділу кишечнику, у ділянці переходу залозистого шлунку у м'язовий, цокалевих залозах. Вміст залозистого шлунку було забарвлено в зелений колір. Загибель бройлерів досягала вище 15-20 %. При дослідженні сироваток крові бройлерів у 38-42-добовому віці в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) вияв­ляли специфічні титри антитіл до вірусу НХ вище протективних (1:1024, 1: 2048).

Вивчення впливу 10%-вого альбувіру у дозі 0,03 мл/кг живої маси на ефективність вакцинації проти НХ було проведено безпосередньо в птахогосподарстві. Для цього один із пташників був прийнятий за контроль, інші були дослідними (табл. 1).

Таблиця 1. Схема досліду

№ групи № пташника Кількість голів (тис.) Схема застосування альбувіру
Контроль 4 40,0 Альбувір не задавали
Дослід 1 8 40,0 З 7-добового віку протягом 3 діб до вакцинації живими вірусними вакцинами
Дослід 2 7 40,0 За 1 добу до вакцинації проти НХ
Дослід 3 5 40,0 Протягом 3 діб до вакцинації та через 7-10 діб після вакцинації проти НХ

Умови догляду, параметри мікроклімату, режим освітленості, щільність посадки, фронт годівлі та поїння птиці були однаковими у всіх групах згідно з методичними рекомендаціями щодо вирощування кросу РОС 308.

Напруженість імунітету визначали у віці 42 доби у РЗГА. Одночасно враховували клінічний стан птиці, відсоток збереження, прирости та затрати корму.

Результати досліджень.

За результатами проведених випробувань визначено ефективність альбувіру при проведенні вакцинації бройлерів проти НХ (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив альбувіру на ефективність вакцинації проти ньюкаслської хвороби

Показники Контроль Дослід 1 Дослід 2 Дослід 3
Середній титр, в РЗГА 21±7,55 39,0±15,30 84,5±29,39 124,0±31,09**
Напруженість імунітету, % 75 87,5 100 100

Примітка: Вірогідність у порівнянні з контролем : *- р<0,05, ** - р<0,01 ***- р<0,001.

Середні титри специфічних антитіл до вірусу НХ, як у контролі, так і дослідних групах, були на рівні протективних. Проте, при дослідженні сироваток крові бройлерів у 42-добовому віці при застосуванні альбувіру встановлено вірогідне збільшення середнього титру у дослідній 3 групі порівняно з контролем у 6 разів (р < 0,01). У дослідних групах (1 і 2) не встановлено вірогідної різниці титрів антитіл порівняно з контролем, проте вони були на рівні протективних та виявлено тенденцію до збільшення цього показника у 1,8 та 4,3 раза. Груповий імунітет у контролі становив 75 %, тоді як у дослідних (3 і 4) групах – 100 %, у 1 дослідній групі – 87,5 %.

Загибель бройлерів становила у контролі – 9,8 %, тоді як відсоток загибелі зменшився у дослідних групах: у 2,8; 3,3 та 4 рази відповідно у порівнянні з контролем. Середньодобові прирости у дослідних групах коливались у межах від 52 г до 54 г, тоді як у контролі – лише 48 г.

Висновки:

1.Оптимальною схемою використання альбувіру для бройлерів у регіонах зі складною епізоотичною ситуацією з НХ є застосування препарату у дозі 0,03 мл/кг живої маси впродовж 3 діб до вакцинації та через 7-10 діб після вакцинації проти НХ.

2. Застосування препарату за вищезгаданою схемою приводить до підвищення середнього титру специфічних антитіл до вірусу НХ у 6 разів та зменшення загибелі бройлерів у 4 рази.

Список літератури:

1. Жейнова Н.Н. Использование антивирусного препарата «Альбувир» на курах несушках кросса Ломанн белый / Н.Н. Жейнова // Актуальные проблемы современного птицеводства: Материалы IХ Украинской конференции по птицеводству. – Алушта, 2008. – С.61-64.

2. Сюрин В.Н. Вирусные болезни животных / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В. Соловьев. – Москва: ВНИТИБП, 1998. –С.588-591.

3. Mazurkewicz M. Choroby drobju / M. Mazurkewicz. – Wroslaw. – 2005. – P.773.

УДК 619:616-084:636.5

АЛЬТЕРНАТИВА АНТИБИОТИКАМ В ПРОФИЛАКТИКЕ БОЛЕЗНЕЙ БРОЙЛЕРОВ

Алехин Ю.Н., к.б.н., ВНИВИПФиТ, г. Воронеж, Россия, [email protected]

Курило Н.Ф., к.в.н., заслуженный ветеринарный врач Украины,

ООО «Зооветеринарный центр», Украина, [email protected]

Галкин А.В., врач ветеринарной медицины,

ООО «Зооветеринарный центр», Украина

Резюме. Изучены особенности динамики выбытия бройлеров на фоне увеличения заболеваемости хроническим респираторным синдромом комплексной этиологии. Отработана система профилактических обработок с использованием антимикробных препаратов, не содержащих антибиотики и сульфаниламиды (препараты поверхностно-активного действия не оказывают депрессивного влияния на иммунитет), и гепатопротекторного иммуностимулирующего препарата на основе растительных флавоноидов.

Результатом проведенной работы стали разные варианты схем фармакологической корректировки процесса технологии выращивания бройлеров.

Ключевые слова: бройлеры, антибиотик, профилактика болезни, иммунитет.

Резюме. Вивчені особливості динаміки вибуття бройлерів на фоні збільшення захворюваності хронічним респіраторним синдромом комплексної етіології. Відпрацьована система профілактичних обробок з використанням антимікробних препаратів, що не містять антибіотики і сульфаніламіди (препарати поверхнево-активної дії не роблять депресивного впливу на імунітет), і гепатопротекторного імуностимулюючого препарату на основі рослинних флавоноїдів.

Результатом проведеної роботи стали різні варіанти схем фармакологічного коректування процесу технології вирощування бройлерів.

Ключові слова: бройлери, антибіотик, профілактика хвороби, імунітет.

Summary.The features of dynamics of leaving of broilers are studied on a background the increase of morbidity the chronic respirator syndrome of complex etiology. The system of prophylactic treatments is worked with the use of antimicrobial preparations of not containing antibiotics and sulfanilamidy (preparations superficially - an active action is not rendered by depression influences on immunity) and gepatoprotektor on the basis of vegetable flavonoids.

A conducted job performance was become by the different variants of charts of pharmacological adjustment of process technologists of growing of broilers.

Key word: broiler, antibiotics, prophylaxis of illnesses, immunity.

Введение.

Как любой технологический процесс в птицеводстве (животноводстве), выращивание бройлеров основано на формировании оптимального сочетания используемой технологии и фактических потребностей организма птицы, которая в свою очередь определяется их генетическим потенциалом и состоянием здоровья. Отличительной чертой работы с бройлером является скоротечность технологического процесса, сравнительно высокая активность как физиологических, так и патологических процессов, ограниченный во временном и метаболическом аспекте компенсаторно–адаптационный потенциал. При этом, для каждого этапа выращивания бройлеров характерно определённое сочетание экзо- и эндогенных факторов формирующее конкретные нозологический спектр и уровень заболеваемости. Знание закономерностей формирования этих патогенетических сочетаний является основой разработки схем профилактики и лечения. Следующим аспектом нашей работы является ограничение использования антибиотиков при выращивании бройлеров, что имеет огромное значение как в плане получения экологически безопасных продуктов питания, так и для повышения (сохранения) эффективности лечебных мероприятий. Таким образом, основной задачей нашей работы является разработка схемы профилактики болезней бройлеров с минимальным применением антибиотиков и основанной на знании закономерностей нозологической динамики.

Материалы и методы исследования.

Проведен анализ динамики заболеваемости и выбытия бройлеров в хозяйствах по промышленному выращиванию бройлера центральной и восточной Украины за период с 2004 по 2008 годы. Используя методы оценки эпизоотической ситуации, иммунной системы и обмена веществ, изучены основные сезонные и возрастные особенности клинико-физиологического статуса птицы и доминирующие на каждом этапе их выращивания, причины заболеваемости.

Результаты исследования.

Анализ 85 технологических циклов в 12 хозяйствах показал, что, не смотря на использование разных схем профилактики, динамика заболеваемости и вы­бытия птицы имела сходные параметры. На рис.1 представлена среднестатис­тическая динамика выбытия (падеж) в расчёте на 1 «стандартный» птичник (20000 голов), которая показывает, что в течение всего технологического цикла наблюдается периоды увеличения и снижения заболеваемости (косвенное суждение по уровню выбытия).

Результаты анализа выявленных периодов колебания заболеваемости приведены в табл.1.

Помимо этого, были разработаны, апробированы и внедрены в практику препараты серии «Циминаль», обладающие широким спектром фармакологических свойств, в том числе антимикробным действием с минима-

Таблица 1. Показатели заболеваемости бройлеров на отдельных этапах их выращивания

Воз­раст, сут. Вектор заболеваемости Доминирующие болезни Преобладающие причины и механизмы развития болезней
0-10 Увеличение заболеваемости Желудочно-кишечные болезни (колибактериоз) Технологический стресс: транспортировка цыплят, размещение в корпусах, поствакцинальный стресс
11-17 Снижение заболеваемости Ранние признаки патологи печени Последствия переболевания желудочно-кишечными болезнями, а так же следствие активного применения антимикробных препаратов (лекарственный гепатит)
18-35 Увеличение заболеваемости Болезни органов дыха­ния (хронический рес­пираторный синдром) и пищеварения. Из числа желудочно-кишечных болезней чаще регистрируется колибактериоз. Гепатит, а у некоторых гепатоз с выраженным синдромом цитолиза и эндогенной интоксикации В период 25-30 дни увеличива­ется число цыплят с вторичным иммунодефицитом. Увеличение микробной контаминации воз­духа и поверхности помещения и оборудования. Активизация ин­тенсивности роста и обусловлен­ное этим повышение функцио­нальной нагрузки на органы и системы организма. Поствакци­нальный стресс (вакцинация против болезни Ньюкасла)
36- до сдачи на убой Снижение заболева­емости, увеличение технологического брака, торможение интенсивности роста Гепатоз с выраженными синдромами печеночной недостаточности и эндо­генной интоксикации Следствие активного применения антимикробных препаратов и вакцин. Накопление числа птицы с хроническими формами болезней печени и органов дыхания

льной вероятностью появления побочных эффектов и возникновения устойчивости у микроорганизмов.

Они практически не всасываются из полостей органов дыхания и желудочно–кишечного тракта, что объясняет отсутствие при их назначении депрессивного действия на обменные и иммунные процессы, их можно назначать внутрь с водой и в виде аэрозоля.

Отмеченное дает основание применять их на фоне нарушенного обмена веществ, а также в пред– и поствакцинальный периоды. Разработанные препараты являются достойной альтернативой антибиотикам.

Анализ динамики заболеваемости показал, что существенное влияние на её уровень оказывают состояние печени и обмена веществ. Поэтому был разрабо­тан и апробирован гепатопротекторный комплекс на основе уникального соче­тания витаминов и флавоноидов в водорастворимой форме. В настоящее время, как в нашей стране, так и за рубежом, аналогов данного комплекса нет. При его разработке учитывались особенности развития и проявления нарушений обме­на веществ и патологии печени у птиц. Испытания гепатопротекторного комп­лекса показали его высокую лечебно-профилактическую эффективность при вторичных иммунодефицитах, гепатитах и гепатозах токсико-инфекционного и лекарственного происхождения. Отмечена целесообразность применения комп­лекса в пред- и поствакцинальный периоды, а также после курса антимикроб­ных препаратов.

На основании результатов исследования динамики клинико-физиологичес­кого статуса бройлеров в течение всего технологического цикла, была разрабо­тана лечебно-профилактическая схема, включающая в себя применение специа­льно разработанных для этой цели препаратов, а также ранее применяемых средств, показавших сравнительно высокую эффективность. В табл.2 представ­лен один из вариантов разработанной схемы, применяемый в условиях хозяйства.

Таблица 2.Схема лечебно – профилактических мероприятий при выращивания бройлеров

Сутки Препарат Цель обработки Примечание
1 Спрей, инъекции Вакцинация. Инфекционный бронхит Болезнь Ньюкасла Болезнь Марека Болезнь Гамборо
2-6 Цидисепт- оральный ( выпойка с водой) Профилактика поствакцинальных осложнений. Профилактика и лечение желудочно-кишечных болезней Возрастная особенность поства­кцинальных осложнений – акти­визация условно-патогенных энтеробактерий и развитие дис­бактериоза. Рекомендуется применять препараты, действие которых ограничено желудочно–кишечным трактом и незначительное всасывание, что бы избежать нарушение становления функций печени.
7-9 Терфумен (выпойка с водой) Профилактика и лечение субклинической формы желудочно-кишечных болезней. Желудочно-кишечные болезни в данном воз­расте преимущественно вызваны бактериями из группы кишечной палочки и их ассоциа­ции. Применять следует препараты с мень­шим воздей­ствием на иммунную систему, а так же активно всасывающиеся т.к. необхо­димо санирую­щее и антитоксическое дейст­вие в организме (исключается поражение кишечнотропной микрофлорой органов дыхания, суставов и др).
8-9 Чиктоник (выпойка с водой) Витаминизация Активное применение антими­кробных пре­паратов сопровож­дается развитием дефицита витаминов. В период второй недели жизни активизируется рост, что повышает потреб­ность в биологически активных веществах (минералы, Витами­ны). Профилактика и устране­ние вторичных иммунодефи­ци­тов - подготовка к вакцинации.
11 Вакцинация (выпойка с водой) Вакцинация. Инфекционный бронхит Одним из факторов снижа­ющие эффект вакцинации выпойкой – абсорбция вакцины компонентами корма и нейтрализация подкислителями. Т.е. осторожно применять адсорбенты и подкислители.
12-13 Чиктоник (выпойка с водой) Витаминизация Оптимизация выработки иммунитета.
14 Вакцинация (выпойка с водой) Вакцинация против болезни Гамборо Переносится сравнительно легко, но при высокой заболеваемости желудочно–кишечными заболеваниями нарушается формирование иммунитета и высока вероятность «прорыва» в период с 3 по 4 декады.
15-23 Гепатопротекторный комплекс (выпойка с водой) Профилактика патологии печени и нормализация функций данного органа Антимикробная терапия способствует нарушению функций печени. Нарушение белоксинтезирующей функции печени является одним из основных механизмов нарушения ответа на вакцину. Нарушение антитоксической функции печени на фоне активного применения химиопрепаратов приводит к снижению резистентности и повышению заболеваемости болезней органов пищеварения и дыхания.
17-19 Цидисепт - оральный (выпойка с водой). Или при увеличе­нии респира­торных забо­ле­ваниях цидисепт–аэро (аэро­зольная обработка) Профилактика пост вакцинальной активизации бактериальных болезней. В данном возрасте, как правило, доминирует микрофлора: Энтерококки и кишечная палочки, поэтому рекомендуется применять препараты активные в отношении данных возбудителей, но снижая вероятность воздействия на печень и иммунитет т.к. идёт выработки иммунитета и подготовка к «тяжёлой» вакцине.
21 Вакцина­ция (выпойка с водой) Вакцинация б. Ньюкасла. Переносится тяжело, наиболее выраженное проявление осложнений в течение 3-5 дней после вакцинации. В этот период снижается резистентность и развиваются вторичные болезни. В дальнейшем уже не осложнение, а вторичные болезни.
23 Чиктоник (выпойка с водой) Витаминизация Оптимизация выработки иммунитета. Чиктоник в большей степени отвечает требованиям, так как усваивание его состава в меньшей степени зависит от уровня кислорода в крови и анемии, а в данном возрасте уже накапливаются проблемы с костным мозгом и органами дыхания.
23 – 26 Цидисепт-аэро (аэро­зольная обработка) Профилактика и лечение болезней органов дыхания. Препарат обладает локальным действием в полости органов дыхания и минимальным всасыванием,т.е. минимум воздействия на печень (рост).
29 - 32 Цидисепт-аэро (аэро­зольная обработка) Профилактика и лечение болезней органов дыхания. Второй курс необходим для более полного лечения. Хронические формы и рецидивы болезни органов дыхания основные факторы, снижающие привесы на заключительном этапе выращивания.
34 – 36 Цедисепт-оральный (выпойка с водой) Профилактика желу­дочно-кишечных заболеваний
35 – 42 Гепатопротекторный комплекс (выпойка с водой) Нормализация функции печени Гепатоз на данном этапе определяет привесы, а соответственно и срок снятия поголовья. Витаминные препараты не заменят специализированного препарата стимулирующего желчевыделение. Дефицит желчи в этом возрасте приводит к дисбактериозу и снижению усвояемости жиров т.е. дефициту энергии (потребление корма).
Аскорбиновая кислота (выпойка с водой) Применение витамина С окажет благотворное влияние на иммунную систему, но это потребуется только при высокой заболеваемости в период с 25 по 35(40) день. Часто в возрасте 30-40 дни, как следствие компенсаторного роста после его торможения вследствие болезней, нарушается кальциевый обмен и в этом случае аскорбиновая кислота стимулирует усвояемость кальция, но для этой цели лучше применять лимонную кислоту. Т.е. при высокой заболеваемости – витамин С, а при выраженном нарушении обмена кальция – лимонную кислоту.

Результаты применения разработанной схемы представлены в табл.3.

Таблица 3. Эффективности использования опытной схемы

Показатели Группа
контроль (2 птичника) опыт (2 птичника)
Количество поставленной птицы 40400 40400
Плотность посадки, голов 17,1 17,1
Выход готовой продукции с 1 м2 в живой массе 29,2 31,7
Выход готовой продукции с 1 м2 в убойном весе 22,4 24,2
Пало: голов % 7195 17,81 4920 12,18
Санитарная выбраковка: голов % 5440 13,47 5462 13,52
Расход ветеринарных препаратов всего, тыс. грн. 17127 18500
Плановый убой голов 27808 29923
вес, кг 64780 69810
вес 1 головы, г 2,330 2,333
Произведено мяса голов 33248 35435
живая масса, кг 68837 74843
средняя живая масса 1 головы, г 2070,41 2112,12
Сохранность, % 82,30 87,71
Выход мяса от убоя: кг % 47072 72,7 50530 72,8
Выход мяса (с вынужденным дорезом): кг % 49539 72,0 53623 72,4
В том числе 1 категории, кг 47003 50440
Индекс продуктивности 199,77 203,77

Из данных таблицы видно, что в опытной группе в сравнении с контролем выше сохранность на 5,4%, выход мяса от убоя на 3458 кг, что при закупочной цене 17 грн/кг даёт экономичёскую эффективность 58786 грн. В опытных птичниках дополнительно сохранено денежных средств, с учетом расходов на медикаменты, на сумму – 51947 грн., или на 1 грн. вложенных средств (на используемые препараты в опытной схеме) 7,5 грн. дополнительной прибыли.

Вывод.

Разработана схема лечебно-профилактических мероприятий при выращивании бройлеров, основанная на информации о закономерностях динамики их заболеваемости, включающая в себя гепатопротекторный комплекс и препараты на основе циминаля. Сравнительная апробация разработанной схемы показало высокую её эффективность, что даёт основание для широкого внедрения в практику.

Список литературы:

1. Работа головного предприятия / Л.И. Тучемский, С.М. Салгереев, Г.В. Гладкова [и др.]// Опыт работы бройлерной производственной системы «Смена». – Сергиев Посад, 2003. – С. 53 – 66.

2. Новые разработки в области кормления бройлеров и племенной птицы /Л.И. Тучемский, С.М. Салгереев, Г.В. Гладкова [и др.] // Опыт работы бройлерной научно-производственной системы «Смена». – Сергиев Посад, 2004. – С. 63 – 77.

3. Салгереев С. Биостимулятор для бройлеров /С. Салгереев, Т. Папазян // Птицеводство. – 2005. - № 1. – С. 27.

4. Салгереев С. Иммуномодуляторы в питании бройлеров / С. Салгереев // Комбикорма. – 2007. - № 4. – С. 65 – 66.

5. Пеньшина Е. Ю. Иммунокоррекция литием цитратом стрессовых состояний цыплят-бройлеров / Е.Ю. Пеньшина //Птицеводство.-2006.-№8.-С.32.

6. Баев, В.И. Система аэроионизации клеточных батарей птичника / В.И.Баев, М.Е.Бочаров // Механизация и электрификация сельского хозяйства. – 2008. – № 5. – С. 19-21.

УДК 636.5.084

ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЛІТУ В РАЦІОНАХ КУРЧАТ – БРОЙЛЕРІВ ЯК ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

Барило Б.С., аспірант

Кирилів Я.І., доктор. с.-г. наук, професор, член – кореспондент УААН

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Резюме. Встановлено, що перліт який використовувався для фільтрації соняшникової олії містить 59,13 % загальних ліпідів. Заміна в раціоні добавки соняшникової олії перлітом в кількості 4 – 6 % сприяла підвищенню живої маси курчат – бройлерів на 7,3–7,7 %, рівня розчинних білків, амінного азоту та сечової кислоти в тканинах печінки курчат – бройлерів.

Ключові слова: курчата-бройлери, жива маса, перліт, тканини печінки, грудних та стегнових м’язів, розчинні білки, амінний азот, сечова кислота.

Резюме. Установлено, что перлит который использовался для фильтрации подсолнечного масла содержит 59,13 % общих липидов. Замена в рационе добавки подсолнечного масла перлитом в количестве 4-6 % способствовала повышению живой массы цыплят – бройлеров на 7,3–7,7 %, уровня растворимых белков, аминного азота и мочевой кислоты в тканях печени цыплят – бройлеров.

Ключевые слова: цыплята-бройлеры, живая масса, перлит, ткани печенки, грудных и бедренных мышц, растворимые белки, аминный азот, мочевая кислота.

Summary. It is set that pearlite which was utilized for filtration of sunflower-seed oil contains 59,13% general lipids. Replacement in the ration of addition of sunflower-seed oil in an amount 4 – 6% was instrumental in a pearlite the increase of living mass of chickens – broilers on 7,3 – 7,7%, level of soluble albumens, nitrogen and urinary acid, in fabrics of liver of chickens – broilers.

Вступ.

Сучасне промислове птахівництво висуває високі вимоги щодо компонентів корму, оскільки тільки збалансований за всіма поживними і біологічно активними речовинами раціон може максимально забезпечити реалізацію генетичного потенціалу, зокрема високу продуктивність птиці, якість отриманої продукції та оптимальний фізіологічний стан [1].

Важливе значення має рівень і джерело енергії в раціоні, які залежать від окремих компонентів раціону. Енергетична повноцінність раціону досягається шляхом додавання тваринних або рослинних жирів [2].

Кормові жири використовують для балансування раціонів за обмінною енергією. Вони сприяють кращому всмоктуванню і депонуванню жиро розчин­них вітамінів в організмі [3].

Частіше використовують рослинні жири, особливо соняшникову і рідше ріпакову олію [4].

На ступінь засвоєння жирів у тонкому кишечнику курей помітно впливає їх жирнокислотний склад. Встановлено, що жири з високим вмістом ненасиче­них жирних кислот всмоктуються краще, ніж жири з високим вмістом насиче­них жирних кислот [5].

Жири тваринного походження складаються переважно з насичених жир­них кислот, а рослинного – із ненасичених. Насичені жирні кислоти стійкіші проти окислювання, ніж ненасичені. Деякі жири є джерелом незамінних жирних кислот зокрема арахідонова, лінолева та ліноленова, які організмом птиці не синтезуються.

При окисленні жирних кислот жир гіркне. Згірклий жир при змішувані з кормами спричинює швидке окислювання жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К і таким чином знижує якість раціону [6]. Проте, незважаючи на потенційну шкоду окислених жирів, невеликий їх вміст в раціоні бажаний для усіх видових і вікових груп птиці [7].

Метою нашої роботи було з’ясувати можливість часткової, або повної заміни дорогої соняшникової олії, яку згідно з технологією додають до раціонів курчат-бройлерів, на перліт, який використовують для фільтрування соняшникової олії на заключній стадії очищення.

Матеріали і методи дослідження.

Нами було проведено дослід на 5 групах курчат-бройлерів кросу “Кобб - 500”, підібраних за принципом аналогів, по 100 голів у кожній. Перша група (контрольна) отримувала стандартний раціон, збалансований за основними поживними та біологічно активними речовинами. Інші чотири групи були дослідні: у другій групі замість 1 % соняшникової олії додавали 1,5 % перліту, третій дослідній групі замість 2 % соняшникової олії додавали 4 % перліту, четвертій дослідній групі замість 3,5 % соняшникової олії – 6% перліту, п’ятій дослідній групі замість 2 % соняшникової олії – 5% знежиреного перліту.

Перліт – це природній мінерал, який використовується для фільтрації со­няшникової олії. Після фільтрації олії у перліті залишається 59,13 % за­гальних ліпідів. Шляхом додаткового пресування можна звільнити ще 14,59 %, але у пе­рліті все таки залишається ще 44,54 % олії, в якій переважають в основ­ному триацигліцероли, фосфоліпіди, вільний холестерол та неетерифіковані жирні кислоти [8].

Протягом досліду вели систематичний контроль за ростом і розвитком птиці, шляхом зважування. Після закінчення вирощування, у віці 49 діб проведено забій та взяття матеріалу для біохімічних досліджень. Зокрема, відбирали тканини печінки та грудних і стегнових м’язів. У тканині печінки та грудних і стегнових м’язах визначали рівень розчинних білків за Лоурі [9], амінного азоту – нінгідриновим методом за Мютінгом, Кайзером [10] та сечової кислоти – за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом [11].

Результати досліджень.

У результаті проведених досліджень встановлено, що часткова заміна соняшникової олії на перліт (ІІ група) позитивно вплинуло на середньодобові прирости курчат-бройлерів, зокрема згодовування 1 % олії та 1,5 % перліту сприяло підвищенню середньодобових приростів з 9 до 23 дня відповідно на 5,91; 9,48; 3,83; 11,53 та 4,39 % (рис. 1). Починаючи з 29 дня середньодобові прирости знижуються до 31 дня в середньому на 3,74 %, а з 37 дня знов спо­стерігається тенденція до підвищення.

 Динаміка живої маси курчат-бройлерів. У результаті жива-14

Рис.1. Динаміка живої маси курчат-бройлерів.

У результаті жива маса курчат-бройлерів у віці 49 діб: у ІІ групи була нижча на 35 г, що становить 1,15 %; у ІІІ групі курчат-бройлерів жива маса і середньодобові прирости були вищі у всі вікові періоди і в кінцевому результаті жива маса у 49-добовому віці становила 3260 г, що на 7,24 % було вище ніж у контрольній групі. Така ж тенденція спостерігається у ІV дослідній групі, якій згодовували замість олії – 6 % перліту, з тією різницею, що вищі середньодобові прирости були, починаючи з 23-добового віку, тобто на 16 день після згодовування перліту, і були суттєво вищими, на 7,69-10,41 % порівняно з контрольною групою. Порівняно з ІІІ групою, що отримувала 4 % перліту жива маса курчат-бройлерів ІV групи була вищою лише на 16 г або на 0,49 %, що є статистично не достовірним.

Що стосується впливу додавання пресованого перліту в V дослідній групі, то тут жива маса курчат порівняно з контрольною групою була нижча на 144 г або на 4,73 %. Якщо порівнювати живу масу з найкращим показником у ІV групі, то різниця становила 380 г або 13,13 %. Порівняно з контрольною групою середньодобові прирости почали знижуватися з 31-добового віку і ця тенденція спостерігалася до кінця відгодівлі.

Визначення вмісту розчинних білків у печінці, грудних м’язах та стегнових м’язах показано на рис. 2.

У розрізі груп рівень розчинних білків в печінці був вищий у всіх дослідних групах без виключення, зокрема, у ІІ групі на 26,76 %; ІІІ – на 15,17 % і в ІV та V – на 10,85 %.

У грудних м’язах була дещо інша закономірність і спостерігалася тенденція до збільшення розчинних білків тільки у V групі, а в ІІ, ІІІ та ІV групах рівень загальних білків був нижчий порівняно з контрольною групою.

У стегнових м’язах рівень розчинних білків був приблизно однаковий у II, III і контрольні групах. Найбільший його показник спостерігається в ІV групі 31,04 мг/г, та дещо нижчий – у V групі 30,9мг/г.

 Рис. 2. Вміст розчинних білків у тканинах курчат-бройлерів. Вміст -15

Рис. 2. Вміст розчинних білків у тканинах курчат-бройлерів.

Вміст амінного азоту в печінці був вищий у всіх дослідних групах. У II групі він був вищий на 58,7 %; у III групі – на 54,5 %, у IV групі – на 20,9 % та у V групі – на 5,9 % порівняно з контрольною групою (рис. 3).

У грудних м’язах вміст амінного азоту був дещо вищий в III, IV, V групах відповідно на 10,3 %, 25,9 %,10,3 % у порівнянні з контрольною групою, а в II групі рівень був таки же як і в контролі.

У стегнових м’язах вміст амінного азоту був вищий у IV групі на 8,2 %, а в V групі він був нижчий на 1,7 % у порівнянні з контрольною групою.

Що стосу­ється II і III груп, то рівень амінного азоту був наближений до контролю.

Рис.3. Вміст амінного азоту в тканинах курчат – бройлерів.

Вміст сечової кислоти в тканина курчат – бройлерів наведений на рис.4.

 Вміст сечової кислоти в тканинах курчат бройлерів. У -16

Рис.4. Вміст сечової кислоти в тканинах курчат бройлерів.

У тканинах печінки вміст сечової кислоти був вищий у всіх дослідних групах порівняно з контрольною. Зокрема в II групі на 55,4 %,у III групі на –22,3 %, у IV групі – на 43,6 % та в V групі – на 26,9 %.

У грудних м’язах рівень сечової кислоти був нижчий у дослідних групах порівняно з контрольною групою. Найнижчий рівень сечової кислоти був у III групі – 34,7 %, у IV групі – на 23,3%, у V групі – на 10,9% та у II групі – на 8,2%.

У м’язах стегна вміст сечової кислоти був нижчий у II та V групах відповідно на 20,8 % і 40,9 % у порівнянні з контрольною групою. У III і IV групах вміст сечової кислоти був вищий відповідно на 20,4 % та на 40,5 % за контрольну групою.

Висновок.

Отже часткова та повна заміна соняшникової олії в раціонах для курчат-бройлерів сприяє підвищенню їх живої маси на 7,3–7,7 % та вмісту розчинних білків, амінного азоту й сечової кислоти в тканинах печінки та зміни їх у грудних і стегнових м’язах.

Список літератури:

1. Живодьор О.В. Ліпідний обмін у курчат – бройлерів при використанні в раціоні каротинвмісних біотехнологічних продуктів /Живодьор О.В., Кіндя В.І.// Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів. – 2003. – Т. 5, №2, Ч. 2. – С. 23-29.

2. Крижановська М.А. Вплив ріпакової олії на жирно кислотний склад ліпідів плазми крові молодняка сріблясто – чорної лисиці /Крижановська М.А., Кваша В.І. // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького – Львів – 2003 том 5, №2, Частина 2, С. 65-69.

3. Мельник В.В. Корми для птиці /Мельник В.В. // Сучасне птахівництво. – 2007. – 5-6(54-55). – С.14-20.

4. Кирилів Я.І. Вплив природного сорбенту, збагаченого біологічно – активними речовинами, на ліпідний склад жовтка курячих яєць /Кирилів Я.І., Тринів І.В. // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів. – 2004. – Т.6, №3, Ч.3. – С. 81-85.

5. Алиев А.А. Физиологические и биохимические основы липидного питания сельскохозяйственных животных /Алиев А.А., Янович В.Г. // Вестник с.-х. наук. –1986. – № 5. –С. 97-105.

6. Головещенко А.А. Особливості травлення та обміну речовин у птиці /Головещенко А.А., Деева А.В. // Ефективне птахівництво. – 2006. – №9(21). – С. 11-16

7. Кирилів Я.І. Методи контролю повноцінності комбікормів для птиці та оцін­ка кількості і якості її продукції /Кирилів Я.І., Ратич І.Б.-Львів.–2004.–С. 186.

8. Барило Б.С. Ефективність використання перліту в раціонах курчат – бройлерів Барило Б.С., Кирилів Я.І. // Зб. наук. пр. ВДАУ. – Вінниця, 2008. – Вип. 34, Т.2. – С. 186-191.

9. Практикум по биохимии // Под ред. Н.П. Мешковой и С.Е. Северина. М.: МГУ. – 1979. – С. 91-92.

10. Методи дослідження з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. – Львів. – 1998. – С. 40-41

11. Биохимические методы исследования в клинике / Под ред. А.А. Покровского – М. : Медицина. - 1969. – С. 102-103.

УДК 619;615.31:637:992:28

МІКОТОКСИКОЗИ ПТИЦІ: СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

Березовський А.В., доктор ветеринарних наук, професор

НВФ «Бровафарма» [email protected]

Резюме: Доведено, що новий препарат виробництва НВФ "Бровафарма" є економічно ефективним препаратом у порівнянні з присутніми на ринку іноземними аналогами, але при цьому у 2 рази дешевший.

Ключові слова: мікотоксини, зеараленон, афлатоксин, мікосорбенти, діагностика, тріхотецени, кормосан.

Резюме: Доказано, что новый препарат производства НПФ "Бровафарма" является экономически эффективным препаратом по сравнению с присутствующими на рынке иностранными аналогами, но при этом в 2 раза дешевле.

Ключевые слова: микотоксины, зеараленон, афлатоксин, микосорбенты, диагностика, трихотецены, кормосан.

Summary: The effective doses of kormosan against basic mycotoxins in mixed fodders were determinated. The comparison of kormosan against мycosorb was done.

Key words: mycotoxins, zearalenone, aflаtoxine, mycosorbent, diagnostics, trychothecene, kormosan.

Вступ.

Інтенсивний розвиток промислового птахівництва, що проводиться в більшості розвинутих країнах світу характеризується високим ступенем спеціалізації господарств і концентрації поголів’я, одночасно спричинив вагомий приріст виробництва зернофуражу та комбікормів. Разом із ним, у наслідок контамінація зерна в процесі вирощування, зберігання та переробки, зростання виробництва комбікормів супроводжується глобальним розповсюд­женням грибів – продуцентів мікотоксинів. Шанс контамінації ними, чи наслідками їх життєдіяльності, продукції тваринного походження, роблять їх загрозливими в екологічному плані, не лише для здоров’я тварин, а й несуть небезпеку для населення [1-2].

Мікотоксини – це природні забруднювачі кормів для тварин та інших продуктів харчування. Вони являють собою вторинні метаболіти пліснявих грибів. Значна частина їх – потенційні канцерогени. Однією із небезпечних рис таких сполук є здатність їх комулюватись в органах і тканинах продуктивних тварин. У подальшому вони досить стійкі до впливу фізичних чинників (термообробки). Таким чином людина, як кінцевий споживач харчових продуктів із тваринницької сировини, піддає своє здоров’я вагомому, але скритому, ризику [3-4].

За низкою повідомлень, гриби, які найбільш часто виявляються в комбікормах, продукують понад 300 видів мікотоксинів, спроможних спричинювати прояви мікотоксикозів у ссавців та птиці [5].

У птиць при споживанні контамінованих кормів спостерігаються симптоми: росту депресії, імунної супресії, ураження печінки, ламкості кісток, підшкірні і внутрішньом’язеві крововиливи тощо. Залежно від спеціалізації та віку поголів’я – усе це, у подальшому, проявляється: зменшенням яйценос­ності, зниженням виводимості племінних яєць, народження слабо життєздатного молодняку. На бройлерному виробництві – зниженням середньодобових приростів і погіршення якості м’яса та відповідно: зростання затрат кормів на одиницю і погіршення критерію збереження поголів’я. Враховуючи надзвичайно широку гаму мікотоксинів та можливих їх асоціацій, важливим та ще до кінця не з’ясованим є питання визначення дії мікотоксинів на організм птиці, тварин та людини.

Саме тому в промисловому птахівництві, із багатьох напрямів ветеринарної медицини, за важливістю і актуальністю на одне із авангардних місць виходять проблеми оперативного широко масштабного мікотоксико­логічного контролю якості кормів і розробка методів протистояння мікотоксикозам.

Нині, арсенал способів і методів запобігання мікотоксикозів птиць досить широкий. Проте практично – найбільш розповсюдженим є застосування різноманітних дезактиваторів. Розглядаючи асортимент тих засобів, що офіційно зареєстровані в Україні, доречно зазначити, що за останні два роки відбулося його суттєве (61,7 %) збільшення. Загальна кількість найменувань засобів цього плану перевищила десяток, проте до першої полови поточного року – всі вони були виключно іноземного походження [6]. Роблячи аналіз за складом активно діючих компонентів, їх, на наш погляд, припустимо віднести до наступних трьох ключових груп (табл. 1-3).

Таблиця 1.Група адсорбентів мікотоксинів на основі суміші мінералів

Торгова марка Виробник, країна Декларований склад Доза (кг/1т)
Сорбатокс Кіотехеджіл, Великобританія Гідроалюмосилікати – 100,0 1,0-5,0
Токсаут Біомікс СА, Колумбія SiO2 – 63,9; Al2O3 – 16,2; Na2O – 3,9; Fe2O3 – 3,3; MgO – 2,9; CaO – 1,9; K20 – 0,8 1,0-2,5
Хамеко-токс Хамко Агро, Нідерланди SiO2 – 48,9; Al2O3 – 35,1; Ka2O3 – 3,3%; Fe2O3 – 0,9; MgO – 0,3%; Na2O – 0,2%; CaО2 – 0,1; TiO2 – 0,1. 0,5-3,0
Фугідо Селтік Н.А. Франція SiO2 – 80,0; Al2O3 а– 10,0; Діатоміт очищений – 5,0% 2,0-8,0

Із 12 найменувань, зареєстрованих в Україні протимікотоксикозних засобів, поза цією умовною класифікацією залишився «Мікосорб» виробництва компанії Олтек-Великобританія або Олтек-Бразилія, котрий як діючу основу містить глюкомани (80 %) і рекомендується в дозах 0,5-2,0 кг на 1 тонну комбікорму.

Таблиця 2.Група детоксикантів мікотоксинів на основі комплексу адсорбентів та органічних кислот

Назва детоксиканта Виробник, країна Декларований склад Доза (кг/1т)
Екосорб 25 Екоплон, Польща Алюмосилікати – 75,0; кремнію діоксид – 15,0; к-та мурашина – 5,0; к-та фосфорна – 3,75; к-та молочна – 1,25. 1,5-5,0
Токсфін сухий Кемін-Європа, Бельгія Бентоніт – 49,9; сепіоліт – 40,0; кальцію пропіонат – 4,5; NaCl – 4,2; кремнезем – 0,5; стеатити – 0,4; к-та фумарола – 0,3; к-та сорбінова – 0,1; бутилгідрокситолуол – 0,1. 1,0-5,0
Токсідекс Декс Іберіка, Іспанія Бентоніт – 45,0; алюміноселікати Na – 25,0; вермікуліт – 20,0; кременева к-та – 10,0 3,0

Таблиця 3.Група детоксикантів мікотоксинів на основі комплексу адсорбентів та екстрактів рослин

Назва адсорбенту Виробник, країна Декларований склад Доза (кг/1т)
Кормо-токс Альпененлен-дишес, Австрія Алюміноселікат Na – 85,0; каліоніт – 7,0; екстракт дріжджів – 7,0 0,5-2,0
Мастраль токс Олмікс, Франція Монтморилоніт – 42,0; діатомова земля – 30,0; екстракт дріжджів – 20,0; екстракт морводорослів – 8,0 0,5-2,5
Токси-нілтм плюс Юніке сухий Нутріад Інтернешнл, Бельгія Мінерали глини – 45,0; інактивовані дріжджі – 42,0 0,5-2,5
Мікофікс Селект 3.Е Біомін ГмбХ, Австрія Кремнію діоксид – 40,0; силікат магнію – 30,0; інактивовані дріжджі – 15,0; ламінарія цукриста – 5,0; екстракти цикорію та календули – 10,0 0,5-2,5

З повагою відносячись до кожної перерахованої композиції, усе ж таки варто зазначити, що в першу чергу, їх створювали для фону видів мікотоксинів, які є найбільш характерними для країни-розробника, а тому в умовах України вони не завжди високо дієві відносно місцево наявних рас збудників мікотоксикозів птиці.

Характеризуючи адсорбенті композиції першої групи (див.табл.1), які є на основі лише суміші мінералів, слід зважати на те, що за свідченням численних публікацій, як іноземних, так і вітчизняних авторів, подібні композиції із сумі­ші мінералів спроможні нейтралізувати лише від 70 до 95 % мікотоксинів, наявних у кормовій масі шлунково-кишкового каналу [7-11]. На нашу думку щодо цього показника має бути відомо всім виробникам. Проте відкрито заявити це виробникам наважилися лише дистриб’ютори «Токсауту», які в рекламному проспекті зазначають, що їх препарат у максимально рекомендо­ваній дозі здатний зв’язувати лише відповідну частину наявних мікотоксинів, а саме: афлатоксин В1 – 92-96 %; охратоксин – 68-70 %: Т-2 токсин – 82-85 %; зеараленон – 48-51 %.

Водночас названі композиції не допомагають організму птиці звільнитись від залишків не знейтралізованих мікотоксинів та раніше накопичених у ньому токсичних радикалів і не потенціюють захисної здатності імунної системи.

Не позбавлені певних недоліків і представники інших наявних груп і що об’єднує їх – це досить висока реалізаційна ціна.

У зв’язку з цим, колектив авторів, що вирішив створити вітчизняний препарат, протягом 4-х років працював над оптимальною рецептурою нового засобу для профілактики мікотоксикозів птиці і свиней та всебічною оцінкою його ефективності у виробничих умовах. Дану кормову добавку вирішили розповсюджувати в межах вітчизняного ринку під патентованою торговою маркою «Кормосантм»

Матеріали та методи досліджень.

Робота виконували на базі: НВФ «Бровафарма»; кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського НАУ; кафедри патанатомії Сумського державного медичного університету; фармакологічно-токсикологічної лабораторії Національного інституту сільськогосподарських досліджень (INRA) м. Тулуза, Франція та птахівничих господарствах північно-східної частини України.

Моніторинг мікотоксинів й визначення їх видового складу в комбікормах, які використовувалися у 10 господарствах північно-східного регіону проводили за методикою кількісного експрес визначення мікотоксинів у зернових культурах і комбікормах за допомогою тест-системи Рідаскрін фаст виробництва фірми R-Biopharm AG. Опрацювання результатів виконували за допомогою програмного забезпечення Ridasoft. У ході досліджень кормів, з’ясували, що ситуація з поширеністю мікотоксинів у даному регіоні є дуже проблематичною. Лише у двох господарствах не виявлено жодного токсину. Проте в чотирьох – установлені всі види. У 6 господарствах афлатоксин виявляли в розмірах вище за показник, який спроможна знаходити застосована тест-система. Також у кормах 6 господарств розміри Т-2 токсину перевищували допустимий рівень у декілька разів (у межах від 49,25 мкг/кг до 74,17 мкг/кг). Зеараленон виявили в пробах комбікормів у 7 господарствах. Його наявність коливалась в межах від 38,27 мкг/кг до 89,13 мкг/кг.

Оптимальну рецептуру нового препарату обґрунтовували при спостере­женнях за ростом культури епітеліальних клітин IPEC-1 під дією різних доз мікотоксинів, виділених при моніторингу господарств північно-східного регіону. У подальшому безпечність вибраної рецептури перевіряли за впливом на біохімічних показників крові білих мишей, яким задавали комбі­корм, що містив експериментальну добавку із розрахунку 0,1; 0,2, та 0,3% до корму.

Метою наступного етапу значимих досліджень було визначення впливу «Кормосанутм» на показники репродукції птиці при експериментальному Т-2 токсикозі. Для цього клінічні досліди провели на курках-несучках породи род-айленд віком 170 діб – (4 групи по 9 голів, а також 6 півнів для одержання нащадків) за схемою: перша група – контроль; другій згодовували препарат «Кормосантм», третій задавали Т-2 токсин у дозі 50 мкг/кг на 1 кг корму, четвертій задавали таку ж дозу Т-2 токсину та препарат «Кормосантм», у дозі 0,1% до корму. Усіх курей штучно запліднювали (півнів утримували на контрольному раціоні). Щоденно враховували клінічний стан, наявність ознак некротичного стоматиту, несучість, збереженість, причини відходу.

Усе яйце, зібране протягом досліду, було проінкубоване (інкубації – через 14 і 28 діб після включення в корм Т-2 токсину) з обліком заплідненості, виводимості, причин загибелі ембріонів, з оцінкою морфологічних ознак курчат.

Результати досліджень.

У ході даного експерименту з’ясовано:

- додавання «Кормосанутм» в звичайний раціон не впливало на несучість;

- включення в корм Т-2 токсину (в низькій дозі) викликало погіршення несучості на 5%;

- при експериментальному Т-2 токсикозі додавання «Кормосанутм» забезпечувало збереження несучості на рівні контрольної групи.

- Т-2 токсин достовірно знижував заплідненість і виводимість яєць та спричиняв зростання смертності ембріонів в першу половину інкубації.

- Т-2 токсин негативний вплив на яєчну масу проти контролю – на 9 %. У групі, яка при Т-2 токсикозі була під захистом «Кормосанутм», яєчна маса відрізнялась від контролю лише на 1,6 %.

Таким чином – загальний висновок: при експериментальному Т-2 токсикозі «Кормосантм» спроможний позитивно впливати на несучість курей, яєчну масу, заплідненість та виводимість ембріонів.

На другому етапі з’ясували ефективність «Кормосанутм» для курчат в умо­вах виробництва, яким певний час згодовували корми, спонтанно уражені Т-2 токсином.

Для експерименту із 30-добових курчат сформували дослідну та контро­льну групи (n=15). Дослідній групі протягом 18 діб до корму додавали «Кормосантм» (1 кг/т). Контрольна група отримувала лише такий корм, котрий споживали кури птахофабрики (присутність Т-2 токсину в концентрації 30-80 мкг/кг).

Упродовж досліду враховували загальний клінічний стан, збереженість курчат, їх приріст, відносну масу основних паренхіматозних органів, а також рівень гемоглобіну, каталази, АлАТ, загального білка, фосфатази, загальних ліпідів сироватки крові та вітаміну А у печінці.

У ході експерименту в дослідній групі збереженість становила 100 %, а в контрольній – 92,1 %; середньодобовий приріст був вищий на 9,4 %. Застосування експериментальної добавки суттєво позначилось на відносній масі внутрішніх органів, особливо, підшлункової залози і печінки.

Співставлення біохімічних показників свідчило, що у дослідній групі спостерігалася тенденція до підвищення рівня гемоглобіну в крові, вітаміну А в печінці, та рівня каталази сироватки. Усе це вказувало на посилення окислювальних процесів і оздоровчий вплив «Кормосанутм» на організм курчат. Встановлено факт зростання концентрації ліпідів й активності лужної фосфатази в сироватці крові. Оскільки відомо, що Т-2 токсин спричинює залежну від дози стимуляцію окислення ліпідів, можна припустити, що «Кормосантм» певним чином корегує даний процес.

Виробнича перевірка «Кормосанумт» була проведена у господарстві ВАТ «Богодухівська птахофабрика» Харківської області. Для досліду було виділено 3 пташники, в яких утримувались кури-несучки породи Хайсекс білий. Для годівлі застосовували комбікорми, виготовлені безпосередньо в господарстві і які, згідно з висновком лабораторії, були контаміновані Т-2 токсином та зеараленоном у розмірах 74,17 мкг/кг та 142,71 мкг/кг відповідно. Період застосування препаратів становив 30 діб. Птицям дослідного пташника №1 (20585 голів) до корму додавали «Кормосантм» (0,1 %), а №2 (20189 голів) – кормову добавку від одного з відомих виробників, у такій же дозі. Птицям пташника №3 (контроль – 20430 голів) згодовували лише основний раціон. Спостереження за птицею тривало 60 діб. Враховували несучість та збереження поголів’я птиці. Як свідчать одержані показники (табл. 4), за час спостереження найбільші економічні втрати відзначені в пташнику № 3, де не застосовувався жодний препарат. При достатньо високій захисній функції продуктивності курей, економічна ефективність вітчизняної кормової добавки була на 24,2 % була вищою.

таблиця 4. Порівняльний вплив детоксикантів на продуктивність курей-несучок на фоні спонтанного асоційованого мікотоксикозу

Показники Пташник
№1 №2 №3
Загинуло птахів, всього (голів) 163 171 301
У т. ч. на тис. голів, голів 7,92 8,47 14,73
Збитки на тис. голів, грн. 198,00 211,75 368,33
Одержано яєць, шт 779 216 763 864 729 954
У т. ч. на тис. голів, яєць 37853,6 37835,6 35729,5
Вартість яєць на тис. голів, грн. 18 926,80 18 917,80 17 864,75
Вартість використаних препаратів на тис. голів (грн.) 251,83 420,03 -
Економічна ефективність до контролю на тис. голів, грн. 980,55 789,60 -


Pages:     || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |
 




<
 
2013 www.disus.ru - «Бесплатная научная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.